Думки вголос. Про безкарність провокаторів

Півроку чи й більше тому хтось кричав по всіх сайтах про те, що нам “не потрібний дебільний Схід”, що, якщо кримчанам щось не подобається, “їх ніхто не тримає”… Провокатори посилено розкидалися державними землями за принципом “Не обеднеем!” та розпалювали ненависть у суспільстві.

Ненависть між Сходом і Заходом.

Ненависть між україно- та російськомовними.

Ненависть між тими, хто голосував за різні партії, депутатів, кандидатів у президентів (завжди хтось і у чомусь винний).

Ненависть між представниками штучно новоутворених “груп”(?) – “бандерівцями”, “колорадами”, “ватниками” і т.д.

Увійшло у звичку вішати на людей ярлики, навіть не розібравшись у їх поглядах.

Увійшло у звичку використовувати нецензурну лексику прилюдно, на загал. Навіть посадовими особами. Навіть перед дітьми, та вже й дітьми.

Цікаво, а на що розраховують далі ті, хто це інспірує й заохочує?

На що розраховують батьки, які весело й гордовито посміхаються, бо їх дитина сьогодні когось назвала “ватником”, а когось — взагалі загальноприйнятим і навіть модним зараз арготизмом? …Що завтра та дитина так не скаже про них?.. Наївно.

…Зараз це списують на війну.

Ок, і скільки навоювали ті, що на сайтах, на вулицях. з вікон будинків матюкаються на “східняків, які мають ****** до себе **** (повертатися) і самі себе **** захищати”?..

Думаю, питання риторичне.

І проблема зовсім не у політичних поглядах (та й не треба їх розподіляти за регіонами, — скрізь є різні люди). Проблема у безкультур’ї, яке зараз іще й почали культивувати і майже прирівнювати до патріотизму; у якійсь невмотивованій латентній готовності у окремих людей ненавидіти будь-кого лише за те, що він “не такий”, як вони…

…І чому зараз особини, які півроку тому дарували направо й наліво Донбас і Крим, і продовжують налаштовувати у віртуалі одних людей проти інших, розповідають що їхні чоловіки поїхали відпочивати в Карпати?..

Ні, усі можуть відпочити. Особливо, певно, ті, що добряче “втомилися” на майдані, і саме тому можуть зараз дозволити собі розслабитися…

Йдеться про дещо інше.

Провокатори в усі часи так і лишаються безкарними.

Вони нацьковують людей одне на одного, провокують конфлікти, а там — “нехай хтось інший гине”, вони лише пафосно оплакуватимуть загиблих та піаритимуться на їхніх іменах…

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki