Хайвей

“Хамство треба любити і насолоджуватися ним”?

“Хамство треба любити і насолоджуватися ним”?

“Хамство – це свідома зневага до норм моральної гігієни” (І.Геворгян)

Зурла Лоци УжгородТы какого *ера, п*йдон, здесь, на*иг, на украинском ресурсе делаешь?

Зурла Лоци  Ужгород   Шо ви патякаєте? Для чого цю всю бурду від Аргентуи толочите?

Зурла Лоци  Ужгород   Вам робити нічого? Пишіть про скрипки та піаніно і дайте Оресту спокій, бо їй бо, я не витримаю і візьмуся за тро-ло-ло серйозно.

Зурла Лоци  Ужгород   Ви в школі вчитель? Наглядач в церковному хорі? конвоїр?

Зурла Лоци  Ужгород   Куди надо, туди й дивиться. Вакансія надзіратєля на сайті жме под мишками?

Зурла Лоци  Ужгород   У тебя, буркинафасо даже есть жена? ты меня удивляешь своим патриотизмом. А интернационализмом и подавно.  ты камуфлист вообще-то в жизни хоть одного жида видел? А америкашу? И зулуса тоже… Ну-ну…

Психологи-дослідники знайшли визначення для такого явища, як хамство – “тваринний автоматизм”. Адже вдаються до такої “зброї” переважно люди примітивні, з недорозвиненою інтелектуально-вольовою сферою, а натомість – із загостреними тваринними інстинктами.

Які особи найбільш схильні до хамства? Це найперш – люди із заниженою самооцінкою; люди з низькою моральною компетентністю (ті, яких елементарно ніхто не навчив поняттям етики й поведінки у соціумі); люди, що перебувають в умовах анонімності. При цьому третій пункт сам по собі зазвичай не відіграє ролі без перших двох.

Основна з причин хамства – це невміння людини виразити себе, а тому хамство можна розглядати як спробу раба збунтуватися супроти свого рабського становища. От тільки ніхто крім даного суб’єкта у його обмеженості й небажанні розвиватися, рости, — не винен. Отже, раб, який не усвідомлює власної відповідальності за своє становище (насамперед, моральне), і, відповідно, не знаходить способу його змінити, перетворюється на хама.

Процитую психолога В.Ромека: “Хамство має на меті зруйнувати вашу психологічну цілісність та завадити розвиткові, а конструктивна критика тим і конструктивна, що спрямована на відновлення та (або) розвиток особистості” (с).

Здавна слов’яни не ображали юродивих, блазнів, що навіть розважали їх. Але це не стосувалося нахаб і хамів, які не обмежуються своєю специфічною нішею у соціумі, а, немов ті зозулята, намагаються зайняти місця повноцінних людей. Недарма кажуть, що нахабність, — друге щастя. Тому навряд варто попускати хамство на самотік і спокійно мовчки споглядати на хама в ролі цербера. Адже будь-який хам – порожня бульбашка.

Чому в українському медіапросторі неприйнятний конструктив?

Чому в українському медіапросторі неприйнятний конструктив?

Рік тому зареєструвалася на українському порталі громадянської журналістики Хайвей. Ресурс із досить цікавим інтерфейсом, набором функцій та можливістю для самореалізації авторів із різними інтересами й поглядами.

Після досвіду спілкування на більш заполітизованих ресурсах Хайвей видався такою собі творчою віддушиною, де, начебто, можна було спілкуватися на творчі теми, давати й вислуховувати конструктивну критику та ділитися досвідом з “колегами по перу” і  просто цікавими людьми.

Але усе це, як виявилося, лише на перший погляд. Не думаю, що людям непричетним була б дуже цікавою й зрозумілою епопея того, кого й за що там банили, а яких політичних провокаторів ледь не під руки підтримують на ресурсі Хайвей. Як кажуть, — не суди людину, поки не походиш у її мокасинах ;))

Отож, після річного ходіння у хайвеївських “мокасинах”, буду лаконічною й наведу лише один вірш, що так і не пройшов модерацію, бо його автора було забанено і видалено його акаунт

І подумаємо — якщо на українському медіаресурсі Хайвей “вказують на двері” авторам, що намагаються внести конструктив у наш інфопростір, а залишають тих, хто не творить власних матеріалів (нагадую, на порталі громадянської журналістики!), і лише передруковує провокативні агітки, — до чого підштовхують і готують українське суспільство?

 

Вірш автора Shinha, що так і не пройшов премодерацію на Хайвеї:

 

Вінничанам
         1
Чудові міста є на світі
Сказати не вистачить слів
Про  Київ в каштановім цвіті,
А також укоханий Львів
Та серце лишилось з тобою
Де кращі минали літа,
У місті над Бугом-рікою,
На тихих його берегах
refrain
Там зорі у небі смарагдами сяють
Над сріблом нічної ріки
І де б я не жив, я завжди пам”ятаю
Це місто, мої земляки
        2
У парків зелених аллеях
Здається спиняється час…
Варшава, Париж та Корея
Я знову пригадую вас
Малі Хутори і Казарми
Сабарів , Каліча, Садки
Можайка, Мури, П”ятничани
І  Старого Міста стежки
refrain
Там  зорі у небі смарагдами сяють
Над сріблом нічної ріки
І де б я не був, а про вас пам”ятаю
Мої дорогі земляки
         3
Куди б не закинула доля
До самих далеких країв
Душею я лину додому
До рідних мені берегів
Це місто фонтанами грає,
Хай щастя прийде в кожен дім
Хай землю цю Буг зберігає
Усім вінничанам моїм
refrain
Там  зорі у небі смарагдами сяють
Над сріблом нічної ріки
І хто б я не був, всім вам щастя бажаю
Мої дорогі земляки
Coda

http://blog.i.ua/user/6422685/1433503/