Я скажу тобі тишу

Я скажу тобі тишу

Крізь мокрий асфальт,

Крізь бетон і залізо,

І… квіт горобини.

Наче вулиці міста

Струсили той ґвалт

І у світлім мовчанні

Тебе обступили.

 

Я скажу тобі мудрість.

Навчись доброти.

Не втечеш на землі

Від своєї ти тіні.

А невірний загубить

До неба стежки, –

В лабіринті молитиме

краплю спасіння.

 

Я скажу тобі вічність.

Де тиша була,

Там з’явилося слово

Вогнем променистим.

Із вогню народившись,

Згоріли слова,

І сумує дзвіниця

У тихому місті.


Валерія Дмитрук

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki