Миттєвість
Стискаєш у долонях
чужі серця.
А своє
безнадійно впускаєш долу.
…Тліє вугілля
і мовчать слова.
Затуляєш повіки…
Забути?.. Вкотре?..
Валерія Дмитрук
Стискаєш у долонях
чужі серця.
А своє
безнадійно впускаєш долу.
…Тліє вугілля
і мовчать слова.
Затуляєш повіки…
Забути?.. Вкотре?..
Валерія Дмитрук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Лип 10, 2014 @ 11:54:20
Лип 10, 2014 @ 15:53:02
Дякую, Олександре )
Лип 10, 2014 @ 15:26:23
.Гарний вірш.
Лип 10, 2014 @ 15:52:41
Вітаю, Ліліт![http://agataargentum.hostenko.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_smile.gif](http://agataargentum.hostenko.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_smile.gif)
Щиро рада бачити )
Лип 10, 2014 @ 21:29:05
Зміст сподобався, а от до такої форми поки що не звик. Консерватор, ага))))
Лип 10, 2014 @ 22:53:51
Буває ))![http://agataargentum.hostenko.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_wink.gif](http://agataargentum.hostenko.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_wink.gif)
А мені різна стилістика імпонує, — так ширша палітра, імхо)
Дякую за відгук та інтерес )