Чому в українському медіапросторі неприйнятний конструктив?

Рік тому зареєструвалася на українському порталі громадянської журналістики Хайвей. Ресурс із досить цікавим інтерфейсом, набором функцій та можливістю для самореалізації авторів із різними інтересами й поглядами.

Після досвіду спілкування на більш заполітизованих ресурсах Хайвей видався такою собі творчою віддушиною, де, начебто, можна було спілкуватися на творчі теми, давати й вислуховувати конструктивну критику та ділитися досвідом з “колегами по перу” і  просто цікавими людьми.

Але усе це, як виявилося, лише на перший погляд. Не думаю, що людям непричетним була б дуже цікавою й зрозумілою епопея того, кого й за що там банили, а яких політичних провокаторів ледь не під руки підтримують на ресурсі Хайвей. Як кажуть, — не суди людину, поки не походиш у її мокасинах ;))

Отож, після річного ходіння у хайвеївських “мокасинах”, буду лаконічною й наведу лише один вірш, що так і не пройшов модерацію, бо його автора було забанено і видалено його акаунт

І подумаємо — якщо на українському медіаресурсі Хайвей “вказують на двері” авторам, що намагаються внести конструктив у наш інфопростір, а залишають тих, хто не творить власних матеріалів (нагадую, на порталі громадянської журналістики!), і лише передруковує провокативні агітки, — до чого підштовхують і готують українське суспільство?

 

Вірш автора Shinha, що так і не пройшов премодерацію на Хайвеї:

 

Вінничанам
         1
Чудові міста є на світі
Сказати не вистачить слів
Про  Київ в каштановім цвіті,
А також укоханий Львів
Та серце лишилось з тобою
Де кращі минали літа,
У місті над Бугом-рікою,
На тихих його берегах
refrain
Там зорі у небі смарагдами сяють
Над сріблом нічної ріки
І де б я не жив, я завжди пам”ятаю
Це місто, мої земляки
        2
У парків зелених аллеях
Здається спиняється час…
Варшава, Париж та Корея
Я знову пригадую вас
Малі Хутори і Казарми
Сабарів , Каліча, Садки
Можайка, Мури, П”ятничани
І  Старого Міста стежки
refrain
Там  зорі у небі смарагдами сяють
Над сріблом нічної ріки
І де б я не був, а про вас пам”ятаю
Мої дорогі земляки
         3
Куди б не закинула доля
До самих далеких країв
Душею я лину додому
До рідних мені берегів
Це місто фонтанами грає,
Хай щастя прийде в кожен дім
Хай землю цю Буг зберігає
Усім вінничанам моїм
refrain
Там  зорі у небі смарагдами сяють
Над сріблом нічної ріки
І хто б я не був, всім вам щастя бажаю
Мої дорогі земляки
Coda

http://blog.i.ua/user/6422685/1433503/