Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Коли втрачаєш людину…

Коли втрачаєш людину…

  Ти ніколи не будеш знати, скільки триватиме ця розлука – на кілька хвилин за рогом чи за стінкою, на півгодини у магазині, на години роботи чи дні, тижні, місяці відрядження. А чи це буде одна-однісінька мить, крізь яку вже ніколи не простягти руку й не доторкнутись до того, хто начеб щойно був настільки близько. [...]

Перейти б…

Голос відлунив, бринів і вів за собою… Кудись усе далі й далі, де земля під ногами ставала непевною, а гілки дерев усе тоншими й хисткішими. – Ти мусиш бути там… Знову, як і тоді. Але пройти треба далі, без напівмір, крізь страхи, крізь зрадливість болотяного опертя, — крізь усе те пройти — цього разу — [...]

ЗАЧИСТКА

ЗАЧИСТКА

– Сестро.. сестричко! Все?..   Свою війну він ніс із собою, у собі. Пальці іще судомно тягнулися за планшетом, який знову забрала медсестра, а в голові вже спалахували нові вибухи, пронизливо дзижчали кулі, і громадилися трупи ворогів… Смерть, навколо була лише смерть. Бо вона була всередині. Боліла, пекла, виламувала болем, коли вже не розрізнити землі [...]

Дощесніг

Дощесніг

  Сьогодні увесь вечір щось стукало-шаруділо по вікнам. Мрячний тьмавий день закляклими гілками вростав-перетікав у вечір, наливаючись нічним мороком і потойбічними звуками. У темряві поступово зникають тіні, й не відрізнити чорне від білого, а добро від зла. …Виходить, що тіні — породження світла, цієї чи то легкої й безтурботної, чи то пронизливо-нещадної стихії… Втім, увечері [...]

Тієї ночі Рибалці наснилося, що згодував своє серце рибам…

Тієї ночі Рибалці наснилося, що згодував своє серце рибам…

Тієї ночі Рибалці наснилося, що згодував своє серце рибам… Мовчазні й невдячні, вони неблимно дивилися на нього крізь товщу води, немов вимагали продовження бенкету. Чого їм іще?.. Роки життя пішли у воду чи за водою. Море завжди усе повертає. От тільки йому  вертало лускою, намулом, більшою чи меншою кількістю риби, та, власне, й по всьому… [...]

За-ли-ши-ся…

За-ли-ши-ся…

Тобі є що згадати, та ж чи хотілося б?.. Дивно й недоречно зринають колишні сни. Сни твоїх днів і ночей. Заплутаність емоцій і жага почуттів… За-ли-ши-ся… Тут і зараз. У примарнім світлі літепла. Зостанься із сьогоднішньою впевненістю твоїх рук… Затули від розпачу, бо ж до снаги… Бо ж інакше – впаде цей світ… Світ сьогоднішнього… [...]

Венеційська маска. Біль. Фрагмент

Венеційська маска. Біль. Фрагмент

І знов, як завжди… Мусила пізнати ще й твій біль, моя найпевніша і найвишуканіша маско. Розвіялись чари венеційського карнавалу, і спізнала твій біль. Та – твою справжність. Пощо ти торкнувся тієї ніжно-звабливої фарби на її щоці? Прекрасна чужинка, дивовижне творіння старих майстрів, вона полонила чаром якоїсь інакшості та незвичності. Пригадувались давні мадригали й менуети, а думки [...]

Червнева спека. Втеча

Червнева спека. Втеча

  *** Складалося враження, що безум огортає усе навколишнє. Свічки каштанів перетікали у спеку й суцільним пінним шумовинням заповнювали свідомість. Хотілося втекти бозна-куди, подалі у запінену й запашну безвість; туди, де зникає поспіх, турботи і щоденна, щохвилинна гризота думок. Вони обступали щільним колом, мов з ножем до горла, і чекали-чекали чогось… Ба ні, то начеб [...]

Канатоходець. На линві над буттям

Канатоходець. На линві над буттям

Це був сон. Просто страшний сон – не більш того… Ці три роки життя. Чи – точніше (й чесніше!) – існування, коли дотліваєш із дня у день, коли тепла вже не вистачає й на себе самого… Він нервово гортав сторінки потертого записника, нарешті вирвав з нього кілька сторінок, і, зім’явши, пожбурив у куток… …Скільки іще таких [...]

Асфальтові лабіринти

Асфальтові лабіринти

  Сніг падав і червонів, змішуючись із плямами на асфальті. Мальви не виживають у місті. Вони замерзають в байдужості й порожнечі. Нещирість блискучих вітрин штовхає до темних провулків, де губиш себе у пошуках Мінотавра. …Знаєш, а Фрейд був у тім лабіринті й ласкаво називав сина Європи – Ід. Це він, самотній Ід, темний і непричесаний, [...]