Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Альманах “Fifty-Fifty”

Очі зими

Очі зими

 
 

Очі зими…

Птахами відлітають у вирій.

Сувора прозорість повітря не стримує їх

Відлітання…

Чому воно — саме у лютому?.. 

У люті часи,

коли повітря таке вихололе,

а сонце — примарне?..

 
 

Очі зими

Передчуття

 

Трохи прохолодного неба…

Гілки — немовби долі людські переплелися на неба тлі…

 

Передчуття

Передчуття

Кольори. Коли небо іще було ясним

Осінь — пора розквіту… й відмирання.

 

…ЩО витримає “хрещення” морозом?  

 

ХТО писатиме життя набіло, з чистої сторінки?..


Кольори. Коли небо іще було ясним 

Кольори. Коли небо іще було ясним

Куди йдемо? Який лишаєм слід?..

 

 

Куди йдемоЯкий лишаєм слід

Хто пам’ять змив, як дощик акварельку?

Все менше рук, що вміють сіять хліб…

Все більше рук, що тягнуть все у пельку.

 

(Ліна Костенко)

 

Куди ж ти йдеш, -- Крізь темряву до світла?.. В примарнім мерехтінні ліхтарів... Нам далі йти... шукати берегів )

 

Куди ж ти йдеш, –

Крізь темряву до світла?..

В примарнім мерехтінні ліхтарів…

Нам далі йти… шукати берегів )

 

Без півтонів

Без півтонів

 

Світло й тінь нероздільно йдуть поруч.

Без одного немає й іншого.

…Подивіться, як надмір світла чи тіні змінює настрій і тональність фотографії. Вже неможливо визначити, — день там зображено чи ніч, прохолодну весну, спекотне літо чи золоту осінь.

Усі барви втратили свою вагу, коли на сцену вийшли чорнобілі мірки.

На якому ж фото — правда?.. І яка вона взагалі?..

 

Без півтонів

Без півтонів

 

На добру згадку про літо-2014

На добру згадку про літо-2014

Ось і минає чергове літо нашого життя, літо-2014. Непросте, особливо для України, просякнуте далеко не святковим і безтурботним настроєм пори відпусток і сонця…

Хоча, звісно, як і кожне інше літо та будь-яка пора року й буття, це літо увібрало в себе безліч найрізноманітніших фарб та відтінків, — від наймінорніших і похмуро-холодних, і до світлих кольорів надії, свободи, сонця, життя.

Творчі автори нашого порталу громадянської журналістики Хайвей вирішили спробувати зафіксувати миттєвості цього літа у своїх аматорських поетичних і прозових творах, написаних у творчих тандемах чи окремо. Це був вже другий творчий конкурс, започаткований і здійснений вільними журналістами порталу — http://h.ua/highforum/5440/ (перший відбувся у травні цього року — http://h.ua/highforum/5422/ )

Вітаю усіх учасників конкурсу творів про літо-2014, а це (у порядку подачі творів): Александра1979, Cristi Neo, Жанна Жабкіна, Люсі Крофт, Славік, Larekka, Юрій Пелих, Юрій Єрмоленко, Ліліт, А.Аргентум (хоча себе вітати якось не випадає, але таки привітаю з успішною реалізацією спільного задуму).

Звісно, які ж автори без уважних читачів? Так, хтось сподівається на вдячність нащадків, хтось пише “для себе”, але більшість з нас, тих, хто приходить на різні творчі сайти й портали для творчого спілкування, вдячний за живий відгук на свої думки й твори. Тому щира подяка найбільш уважним читачам конкурсних (та й не тільки) творів, а це — Ніна Черкасова та Надія Мацкая-Олейник. Вдумливий читач, — немов дзеркало, якого часом так не вистачає авторові.

Отже, подяка усім, хто так чи інакше долучився до конкурсу “Літо-2014″, хто йде з творчістю по життю і дарує її іншим.

А нашу спільну працю, результат творчого конкурсу зібрано у невеличкій електронній антології, що відтепер зберігатиметься на міжнародному сервісі електронної літератури ISSUU.

І нехай ця добра згадка про літо-2014 часом зігріває і надихає кожного.

Творчих успіхів, колеги!

http://issuu.com/570843/docs/________.________________6dcb0be7abd7e6?e=12932959/9021969

Уїтмен. Музика. Візуалізація

Уїтмен. Музика. Візуалізація

 
Слова, образи, звуки, — із цього твориться наш світ.
 
Світ, де ми перетинаємося, заглядаємо одне одному в очі, відвертаємо погляд чи розчиняємося-творимося у чиїхось очах…
 
Світ, де хтось надихає нас, а ми — когось іще ))
 
Уолт Уїтмен, Олекса Слісаренко, музика Papercut – My Melody, моя візуалізація і спроба скласти черговий вітраж цього буття.

 

Всі ми розіп’яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами.
Заповідано нам жорстокий шлях
Злими коранами.

(О.Слісаренко   «Пам’яті Г. Михайличенка»)