фото

Очі зими

Очі зими

 
 

Очі зими…

Птахами відлітають у вирій.

Сувора прозорість повітря не стримує їх

Відлітання…

Чому воно — саме у лютому?.. 

У люті часи,

коли повітря таке вихололе,

а сонце — примарне?..

 
 

Очі зими

Передчуття

 

Трохи прохолодного неба…

Гілки — немовби долі людські переплелися на неба тлі…

 

Передчуття

Передчуття

Кольори. Коли небо іще було ясним

Осінь — пора розквіту… й відмирання.

 

…ЩО витримає “хрещення” морозом?  

 

ХТО писатиме життя набіло, з чистої сторінки?..


Кольори. Коли небо іще було ясним 

Кольори. Коли небо іще було ясним

Куди йдемо? Який лишаєм слід?..

 

 

Куди йдемоЯкий лишаєм слід

Хто пам’ять змив, як дощик акварельку?

Все менше рук, що вміють сіять хліб…

Все більше рук, що тягнуть все у пельку.

 

(Ліна Костенко)

 

Куди ж ти йдеш, -- Крізь темряву до світла?.. В примарнім мерехтінні ліхтарів... Нам далі йти... шукати берегів )

 

Куди ж ти йдеш, —

Крізь темряву до світла?..

В примарнім мерехтінні ліхтарів…

Нам далі йти… шукати берегів )

 

Без півтонів

Без півтонів

 

Світло й тінь нероздільно йдуть поруч.

Без одного немає й іншого.

…Подивіться, як надмір світла чи тіні змінює настрій і тональність фотографії. Вже неможливо визначити, — день там зображено чи ніч, прохолодну весну, спекотне літо чи золоту осінь.

Усі барви втратили свою вагу, коли на сцену вийшли чорнобілі мірки.

На якому ж фото — правда?.. І яка вона взагалі?..

 

Без півтонів

Без півтонів