Лип 30 2014
Асфальтові лабіринти
Сніг падав і червонів, змішуючись із плямами на асфальті.
Мальви не виживають у місті. Вони замерзають в байдужості й порожнечі.
Нещирість блискучих вітрин штовхає до темних провулків, де губиш себе у пошуках Мінотавра.
…Знаєш, а Фрейд був у тім лабіринті й ласкаво називав сина Європи – Ід. Це він, самотній Ід, темний і непричесаний, блукає, лякаючись електрики й неону.
Він сахається блиску і боїться побачити – с е б е …
…Наче мальвами вкритий асфальт… Сніг падає і розповзається червоними плямами.
(етюд-інтроспекція)
Валерія Дмитрук
Ліліт
Лип 30, 2014 @ 16:45:34
Дуже сподобалась замальовка!
Агата Аргентум
Лип 30, 2014 @ 20:56:06
Дякую, Ліліт )
Пам’ятаєте, якось я на Вашого “звіра міста” сказала, що згадалося щось своє?.. оце і є той етюд.
Олександр
Лип 30, 2014 @ 20:45:27
це щось штибу японської поезії – хокку чи танк… Реально – круто!!!
Агата Аргентум
Лип 30, 2014 @ 20:59:26
Наполягаю на тому, що це етюд-інтроспекція ) Збираюся поширити цей жанр
Агата Аргентум
Лип 30, 2014 @ 21:02:21
Дякую, Олександре
Олександр
Лип 31, 2014 @ 19:54:20
це – гарна ідея… вітаю… має бути цікавим…
Агата Аргентум
Сер 03, 2014 @ 21:36:44
Пропагуватиму й поширюватиму по змозі )