Світлотіні

П’єро тихо пройде
по лінії світла і тіні,
де клавіші ловлять
відбиток мелодії-мрії.
І між декорацій
зупиниться тінь у задумі.
Відлуння овацій
спливає і тане… Як сумно!
І, білий, мов крейда,
заглянеш у темряву ночі.
Як грим в тіло в’ївся…
Живі на цій масці лиш очі.
…Десь крила зламала
мадам Баттерфляй в павутинні…
Ми в цім лабіринті
знайти свою долю не вміли.

Валерія Дмитрук

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki