Публіцистика
Суспільство без еліти – як вершник без голови
“Небуздане хамство і цей раз розвалило Українську Державу” (В. Липинський). Чи можна будувати державність без еліти? Розвивається чи деградує суспільство, де усе опанувала маса? Світ сьогодення яскравий і швидкий. Картинка на моніторах, екранах і сторінках преси яскрава й зваблива. Вона закликає нас поспішати купувати, встигнути, наздогнати, не пропустити черговий розпродаж чи висловитись на чергових виборах, […]
Безбатченки у пошуку власного коріння
Спроба перекладу положень психоісторії української літератури Н.Зборовської у психоісторію нашого соціополітичного буття. Відомий літературознавець Ніла Зборовська у монографії “Код української літератури” представила психоаналітичний зріз історії української літератури як проекцію підсвідомого нації. Такий погляд дозволяє спробувати розв’язати запитання, що досить часто лишаються без відповіді. Отже, концепція дослідниці базується на аналізі материнсько-батьківського коду української нації. Традиційно патріархальний етнос під час поневолення […]
Про “червоних мисливців”, “вищих істот” та гендерну і взагалі рівновагу
Роздуми на тлі Посту та напередодні “восьмоберезня” і т.п. Фільм Пітера Грінуея “М’ясник, крадій, його дружина, її коханець” відкривається реплікою автора: “Ця картина присвячується тим, кого я ненавиджу”. Британський режисер невблаганно викриває у своїх картинах людські гріхи, страхи й бажання. А вже нам вирішувати – дивитися те чи ні, бачити суть чи відмовитися… Отже, шумовиння-мозаїка з останніх […]
Казочка про Збайдужіле Сонце
То була сила натовпу, що переміг людське в собі та відтепер керується лишень правилами доцільності, що лиш вони й здатні убезпечити у цьому сліпому світі… Одного ранку Сонце завагалося – а сходити, як звично, на небо, а чи ні. Позирнуши тоскним оком на землю й на поснулих мурашино-дрібних людей, вирішило, що ніц поганого за один […]
Бути напівлюдиною?
Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?” (М.Коцюбинський) Мабуть, чи не кожен чув такий вислів: “Скільки людина знає мов, стільки разів вона й людина”. Щонайменше одну знають усі. У країнах, де є кілька державних мов, […]
Музика тиші
“Ты чувствуешь то, в чем ты нуждаешься. Ты являешься тем, в чем нуждаешься. Ты являешься тем, что тебе интересно. Состояния приходят и уходят, ты вне состояний. Любое состояние, которое может быть названо, которые переживаются, являются состоянием тела. И если ты скажешь: «Да, это счастье! Это – любовь, вот оно!», – это переживается телом. Только для […]
Катарсис. Перестрибнути крізь купальське багаття
Україна – земля на перетині західного та східного світоглядів, минулого й майбуття, язичництва і християнства. Ця наскрізна дуальність буття на марґінесі дає нам багато переваг, про котрі й не замислюємося, а сприймаємо як даність, ба навіть — як важку й непотрібну ношу… Свято Івана Купала — день, позначений двома “сімками” (07.07), перша декада липня та розпал літа, […]
Електорат. Полювання за душами чи відстріл?
У країні, що живе від виборів до виборів, які нічого не змінюють окрім суто номінальних перестановок у владі-опозиції (ці спарінг-партнери дедалі менше різняться між собою), вже давно цінуються не громадяни, а електорат. Й от саме за нього, ні, вже не точаться війни, а йде холодне і цинічне полювання. Електорат заганяють до інформаційної облоги, де є […]
Чому в українському медіапросторі неприйнятний конструктив?
Рік тому зареєструвалася на українському порталі громадянської журналістики Хайвей. Ресурс із досить цікавим інтерфейсом, набором функцій та можливістю для самореалізації авторів із різними інтересами й поглядами. Після досвіду спілкування на більш заполітизованих ресурсах Хайвей видався такою собі творчою віддушиною, де, начебто, можна було спілкуватися на творчі теми, давати й вислуховувати конструктивну критику та ділитися досвідом […]
“Лише на життя запізнилась свобода…”
Лише на життя запізнилась свобода, Як жаль, що сповна на моє” (І.Губерман) Свобода… у цьому слові міститься так багато для кожної людини… Це — сподівання на щось нове і краще, віра у свої сили та у власний шлях. А іще — величезна відповідальність. За кожен крок та за кожен наш вибір у цьому житті. Свобода […]
Останні коментарі