Я скажу тобі тишу

Я скажу тобі тишу

Крізь мокрий асфальт,

Крізь бетон і залізо,

І… квіт горобини.

Наче вулиці міста

Струсили той ґвалт

І у світлім мовчанні

Тебе обступили.

Я скажу тобі мудрість.

Навчись доброти.

Не втечеш на землі

Від своєї ти тіні.

А невірний загубить

До неба стежки, –

В лабіринті молитиме

краплю спасіння.

Я скажу тобі вічність.

Де тиша була,

Там з’явилося слово

Вогнем променистим.

Із вогню народившись,

Згоріли слова,

І сумує дзвіниця

У тихому місті.

Автор: Агата Аргентум • поезія • 4 • Мітки: Vel Dem, поезія

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.